Нові форми податкової накладної та розрахунку коригування: аналіз змін.

Мінфін затвердив наказ, завдяки якому змінюються не лише форми ПН та РК, а й порядок їх складання. Застосовувати їх будемо найближчим часом.

Мінфін наказом від 17.09.2018 р. №763 затвердив нові форми податкової накладної та розрахунку коригування до неї, а також зміни до Порядку №1307.

Коли зміни наберуть чинності?

Як зазначено у Наказі №763, він набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Тобто, якщо його опублікують у жовтні, то нові форми ПН/РК ми будемо застосовувати вже з 1 листопада.

Однак частина змін відкладена на майбутнє: абз. 2 п. 6 та п. 8 Наказу №763 набере чинності з 01.01.2020 року. Втім, як працюватиме це відтермінування на практиці, повної ясності немає – докладніше про це далі.

Наразі Наказ №763 ще не опубліковано в офіційних джерелах (звісно, про цю подію, як і про дату набрання ним чинності, ми  повідомимо окремо). Але дата запровадження фактичної можливості складання нових форм ПН та РК залежить від ДФС, про що вона обов’язково проінформує платників ПДВ. Тож стежте за нашими новинами!

В таблиці розділу Б ПН/РК  новий реквізит –  «Сума податку на додану вартість».

В ПН цей показник відображатиметься в кожному рядку в графі 11 (відповідно попередня графа 11, у якій, як і раніше, слід зазначити код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника, отримала номер 12).

В РК цей показник зазначатиметься в графі 14 (а колишня графа 14 стає 15-ю).

Відповідні зміни внесено і до п. 16  самого порядку складання ПН. Отже, цей новий реквізит треба буде враховувати в  усіх ПН та РК.

А тепер розглянемо новації, які в окремих випадках працюватимуть, а  в інших, спеціально визначених Наказом № 763, ні.

Робимо звичайну поставку товарів/послуг платнику ПДВ: чи щось змінилося для складання ПН?

Так. Адже до форми ПН та РК було додано новий реквізит (він зазначається поруч з ІПН): податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта (як продавця, так і покупця).

І як тільки Наказ №763 набере чинності, продавцю доведеться цей реквізит враховувати. Адже податковий номер платника податку (продавця та покупця) є обов’язковим реквізитом ПН/РК (п. 201.1 ПКУ). Отже, уникнути зазначення цього реквізиту без штрафів продавцю не вдасться.

У самій формі ПН зазначається, що:

  1. під податковим номером платника податку мається на увазі код за ЄДРПОУ  платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичних осіб;
  2. серію та/або номер паспорта зазначають у разі, якщо покупець або продавець фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті.

Приклад 1. Юрособа – платник ПДВ продає товар фізособі- платникові ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:

  • власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (ЄДРПОУ);
  • податкові дані покупця: ІПН (номер філії, якщо ПН складається на неї) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичних осіб).

ПН/РК складає або отримує філія

Як і раніше, філії, яким це дозволило головне підприємство, матимуть можливість складати ПН та РК.

Без змін залишаються й наступні правила складання таких ПН/РК, зазначені в п. 7 Порядку №1307 —  у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу). У разі ж, коли ПН/РК складаються головним підприємством, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється. При цьому нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Але у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку (тобто, коли філія є покупцем),  при складанні ПН/РК у рядку «Номер філії отримувача (покупця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу). А у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства — платника податку (це уточнення, внесені Наказом №763).

Товар/послугу поставлено неплатнику ПДВ: як скласти ПН?

У п. 4 Порядку №1307 з’явиться така норма: рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» податкової накладної, передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ  та у разі складання податкової накладної відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Нагадаємо, що у п. 10 Порядку №1307 зазначено ПН (а, отже, це стосується і РК), які складаються:

  • для власних потреб дипломатичних місій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з такими особами, товарів з оплатою у безготівковій формі та послуг, операції з постачання яких відповідно до п. 197.2 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ;
  • у разі постачання особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, оподаткування яких відповідно до ст. 211 ПКУ здійснюється у пільговому режимі та які придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;
  • у разі постачання особі, не зареєстрованій платником ПДВ, товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування відповідно до п. 26 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні.

Наведений перелік  — це всі, передбачені Наказом № 763 випадки, коли при складанні ПН/РК на неплатника ПДВ треба заповнювати новий реквізит щодо покупця. В інших випадках постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ податковий номер платника податку або серію та номер паспорту заповнювати не потрібно.

При цьому, як і раніше, за п. 12 Порядку №1307, в податковій накладній на таку операцію у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

Приклад 2. ФОП-платник ПДВ продає товар юрособі – неплатнику ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:

  • власні податкові дані: ІПН (номер філії, якщо ПН складає вона) і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичних осіб);
  • податкові дані покупця: умовний ІПН «100000000000».  Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами) (ЄДРПОУ) зазначати не потрібно.

Приклад 3. ЮО-платник ПДВ продає товар ФОП-платнику ПДВ. На дату першої події складена ПН, як у прикладі 1. Але потім ціну товару було збільшено, та на цей момент покупець вже не був платником ПДВ. В такому випадку, відповідно до п. 13 Порядку №1307, на дату такого збільшення постачальник (продавець) складає ПН на суму такого збільшення.

У рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначається «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини 01. При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Складаємо податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Що змінилось?

За оновленою редакцією п. 14 Порядку №1307, у разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 11.

При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється. Інші показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.

Отже,  податковий номер покупця зазначати не треба. Проте свій податковий номер  треба вказати обов’язково!
Відтерміновані норми – нова проблема!

 Вище ми згадували оновлені редакції двох пунктів Порядку №1307:
  • абзацу першого п. 12 (при складанні ПН/РК на неплатників);
  • п. 14 (при складанні ПН за щоденними підсумками операцій).

Проте Наказом №763 передбачено, що нові редакції цих пунктів набирають чинності з 01.01.2020 р.  Головною новацією їх стало таке зауваження щодо даних покупця  — рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється.

А ось у п. 4 Порядку №1307 одразу після набрання чинності Наказу №763 (тобто без відкладання на майбутнє) діятиме норма, за якою цей рядок треба заповнювати лише щодо платників ПДВ (за винятками, встановленими п. 10).

То чи треба буде заповнювати цей рядок у зазначених випадках до 01.01.2020 року? Яка із зазначених норм має більшу силу?  На нашу думку, це потребує роз’яснення від ДФС або Мінфіну.

Складаємо зведену податкову накладну

Раніше в ній для ідентифікації типу такої ПН достатньо було позначки «Х» у лівому верхньому куті. А що зараз?

А зараз Мінфін вносить зміни до п. 11 Порядку №1307, згідно з якими платник ПДВ, який складає зведену ПН, має конкретизувати випадок її складання.

Затверджено такі коди ознаки:

 1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;

2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ПКУ;

3 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку №1307 (якщо договірна ціна нижча за ціну придбання товарів/послуг або балансової вартості необоротних активів);

4 – у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку №1307 (ритмічний або безперервний характер постачання).

Як бачимо, їх усього чотири, хоч проектом передбачалося п’ять.

Зверніть увагу: правила складання зведених ПН для нових кодів ознак 1 та 2 встановлені п. 11 Порядку №1307.

У таких зведених ПН:

  • у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.),
  • у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»,
  • рядок «Податковий номер платника податку або серія та/або номер паспорта» не заповнюється , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 цього Порядку (04 — Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 — Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 — Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 — Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Що ж до зведених накладних з кодом ознаки 4, то згідно з п. 19 Порядку №1307 було внесено таке уточнення. У разі складання зведених податкових накладних покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 02. При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000». Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Таким чином, без змін залишився лише п. 15 Порядку №1307, за яким складатимуться зведені ПН з кодом ознаки 3. Нагадаємо, що за ним така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої ПН, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. Оскільки для цього випадку виключень Наказом №763 не передбачено, то платнику податку доведеться зазначати власний податковий номер (або ж дані паспорту) як у даних щодо продавця, так і у даних щодо покупця!

Податкова накладна була складена з помилками в заголовній частині: чи складати РК?

Почнемо з того, що визначення терміну «заголовна частина» ПН/РК в Порядку №1307 або в ПКУ немає. Ми наразі можемо лише здогадуватися, виходячи з п. 4 чинного Порядку, що йдеться про реквізити цих документів з самого верху до розділу А: номер і дата, найменування (ПІБ), ІПН, номер філії, і, ось тепер, податковий номер продавця та покупця.

Раніше Порядок №1307 пропонував наступне: у разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Але, як відомо, ані номер, ані дату ПН виправити таким чином неможливо. Також у разі зазначення неправильного найменування (П.І.Б) або ІПН податківці наполягали на анулюванні помилкової ПН та складанні нової, з правильними показниками. Тобто РК переважно на практиці не допомагав.

Тепер за новим п. 22 у разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилки, заповнюється без помилок. При цьому таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється.

Будемо сподіватися, що це, дійсно, крок назустріч платникам податку і більше анулювати ПН з такими помилками не доведеться.

Складаємо РК на зміну кількості/вартості товарів/послуг або на повернення товарів/послуг чи передоплати за них: що змінилося?

Згідно з новим п. 23 Порядку, коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг, здійснюється в такому порядку:

  1. показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;
  2. додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
  3. рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-«, та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

І ось на цю «групу коригування» слід звернути особливу увагу. Адже насправді причина коригування даних ПН спочатку й була причиню внесення змін до Порядку №1307 – узаконити продиктовані платникам ПДВ від ДФС правила складання розрахунків коригування. Хоча потім в процесі, як побачимо, зміни набрали нових обертів.

Самих причин коригування (чітких їх формулювань) ви, як і раніше, в зміненому Порядку №1307 не побачите. Проте в ньому з’явилася процедура їх затвердження:

  • в формі РК графу 2, у якій раніше зазначалася причина коригування (яка зазначалася словами), тепер розбили на дві графи – 2.1 «Код причини» і 2.2 «№з/п групи коригування»;
  • кількість груп коригування у РК може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер;
  • ДФСУ визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування.

Отже, доведеться уважно стежити за інформацією від податківців, щоб знати, які причини коригування є актуальними на певну дату. Звісно, ми будемо про всі оновлення обов’язково повідомляти.

Складено і зареєстровано дві ПН на одну операцію: як бути в такій ситуації?

За новим п. 24 у такому разі постачальник (продавець) складає РК  до ПН, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

  1. у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20. При цьому позначка «Х» не проставляється;
  2. у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна;
  3. в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
  4. в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо РК, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:

  • в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого РК зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;
  • графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.

Зазначені РК складаються окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі вже зареєстрована податкова накладна (у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

 Від себе зазначимо, що, очевидно, із типом «20» в заголовній частині мають складатися РК для анулювання зайво зареєстрованих ПН.

При цьому розширено коло випадків, коли зареєструвати такі РК зможуть самі постачальники (не чекаючи дій від покупців, хоча в ст. 192 ПКУ змін щодо цього поки що ніхто не вносив).

Але ось самого типу «20» в переліку кодів ПН, які залишаються в продавця, на жаль, в Наказі №763 Мінфін не пропонує.  Їх, як і раніше, залишається 15 (як передбачено п. 8 Порядку №1307). Отже, ця помилка, яка була ще в проекті змін, так і не була виправлена.